Громадянська наука в Україні: блог Олени Козак
05.09.23
Олена Козак — кандидатка біологічних наук, викладає в НаУКМА на кафедрі екології. Цікавиться оцінкою біорізноманіття, експансією інвазійних видів, сукцесіями та зміною клімату. Також має досвід співпраці з НГО у галузі освіти для сталого розвитку. Вважає, що освіта є дуже потужним драйвером позитивних змін, й саме вона формує суспільство, його поведінку та розвиток. З березня 2023 року вчена долучилася до Science at Risk. Про її роль у проєкті та роботу дослідницької групи, частиною якої Олена є, читайте у блозі.
У Science at Risk я доєдналася до напрямку комунікації науки. Комунікація є дуже важливою для поширення обізнаності, залучення та мобілізації людей до спільних дій. В умовах війни завдяки комунікації вдається підтримувати науку в Україні.
У проєкті ми готуємо білу книгу на тему «Застосування громадянської науки в умовах війн, криз та катастроф».
В основу нашої аналітичної роботи буде покладено:
1. Аналіз вітчизняних та закордонних практик використання громадянської науки в умовах війни та при інших кризових ситуаціях.
2. Анкетування громадськості для пошуку цінностей, які допоможуть залучити українців до громадянської науки.
3. Глибинне інтервʼю з експертами-пратиками, які використовують інструменти громадянської науки.
Наразі ми ще збираємо дані для нашого дослідження, але вже відкривається цікава та значуща інформація. Громадянська наука має величезний потенціал, який, на жаль, в Україні використовується не повною мірою. Зокрема, існує багато ініціатив в галузі природничих наук, але майже відсутні практики використання громадянської науки в інших галузях. Причиною цього може бути як мала обізнаність вчених про можливості громадянської науки, так і те, що не у всіх галузях науки громадянська наука може застосовуватися.
Найчастіше в Україні громадськість долучається до збору даних про біорізноманіття, особливо до глобальних ініціатив, таких як iNaturalist та eBird, однак національна платформа UkrBin залишається недостатньо використованою. Варто зазначити, що вже спостерігаються окремі приклади участі громадськості у розподілених обчисленнях у галузі астрономії та біології, коли громадяни надають потужності своїх комп'ютерів для вирішення наукових завдань. Громадськість в Україні зацікавлена брати участь в ініціативах громадянської науки. Мотивацією найчастіше є здобуття нових знань та досвіду і просто проведення якісного дозвілля. Деякі люди також відчувають відповідальність за розвиток своєї країни та прагнуть приєднатися до наукових проєктів з цією метою.
Водночас існують певні перешкоди та стереотипи, які гальмують розвиток громадянської науки. Поширеним серед науковців є уявлення щодо складності та проблемності використання громадянської науки. Наприклад, багато вчених вважають, що інструменти громадянської науки повинні обовʼязково містити складні технічні рішення, як-от мобільні застосунки й потужні бази даних, а інакше це не має сенсу. Або що зібрати якісні дані неможливо за допомогою громадянської науки. Але на практиці все дуже залежить від самого науковця, який зацікавлений у допомозі громадськості. Важливою, знову ж таки, є комунікація, вміння пояснити та донести алгоритм збору чи аналізу даних. Не обовʼязково для започаткування ініціативи громадянської науки потрібні величезні ресурси (на зразок команди програмістів) та технічні рішення у вигляді програм, застосунків, баз даних тощо. Збирати дані можна і в соціальних мережах, і в Україні такі практики є: наприклад, спеціалізовані групи «Флора України», «Гриби України», «Дельфіни Чорного та Азовського морів» та інші.
У багатьох країнах, зокрема в США та державах ЄС, існують цілі платформи, де науковці можуть створити проєкт громадянської науки, а громадськість — долучитися до ініціативи згідно зі своїми інтересами та уподобаннями. Важливо зазначити, що такі платформи можуть мати не лише технічні рішення, але й спрощений опис завдання та контакти для надсилання даних.
Разом з тим, необхідною є інформаційна підтримка та поширення обізнаності про можливості застосування громадянської науки у різних галузях.
За результатами цієї роботи плануємо створити базу найкращих практик в Україні та світі, яка, сподіваємося, послужить позитивним драйвером для розвитку громадянської науки в Україні. У довготривалій перспективі було б чудово також створити платформу громадянської науки в Україні, на зразок тих, які існують в інших країнах, де вчені та громадськість могли б спільно взаємодіяти та допомагати один одному досягати поставлених цілей.
