«Наука в небезпеці»: презентація платформи для збереження та відновлення української науки
30.06.23
Science at Risk: платформа для збереження та відновлення української науки
У 1933 році Інститут міжнародної освіти вивіз 150 вчених з нацистської Німеччини, щоб ті могли продовжити свою роботу без загрози життю. У 2022 році знову виникла потреба рятувати науковців та дослідницькі установи. Щоб допомогти вченим побороти наслідки війни й продовжити наукову діяльність, виникла платформа Science at Risk, яку презентували в Києві 6 квітня 2023 року.
Велика війна завдала серйозної шкоди науці. Так, Інститут метрології у Харкові втратив не лише частину будівель, а й співробітника, який доглядав за атомним годинником у найважчий для міста час. З краєзнавчого музею Херсона росіяни викрали більшість експонатів, коли відходили з міста. Один із найпотужніших у світі радіотелескопів місяцями перебував під окупацією, звідти росіяни забрали більшість обладнання. Схожих історій сотні.
Відповідно, багатьом науковцям доводилося полишити свої дослідження в Україні — через окупацію, руйнування чи загрози обстрілів — і тепер вони змушені шукати аналогічні програми для роботи за кордоном.
Додається ще й той фактор, що багато наукових проєктів залишилися без фінансування, і лише зараз його частково повертають. Як заявила голова Національного фонду досліджень Ольга Полоцька на презентації Science at Risk у Києві, у березні 2022 року відбулося стовідсоткове секвестрування грантових програм фонду. У 2023 році його частково відновили, однак коштів недостатньо для покриття потреб, а бюрократичні процедури наразі тривають достатньо довго і частково затримують роботу науковців.
Означити ці та інші основні проблеми й запропонувати способи їх вирішення мають групи науковців, які досліджують ці питання. Зокрема, вони формують базу даних зруйнованої інфраструктури, окреслюють комунікаційні виклики, створюють рекомендації для перезавантаження науки у майбутньому та збереження науки зараз, під час війни.
Хімік та один з організаторів Science at Risk Юрій Халавка означив три основні напрямки діяльності платформи та зокрема робочих груп: збереження, комунікація та перезавантаження.
Завдяки базі зруйнованої інфраструктури міжнародні та українські стейкхолдери зможуть допомогти науковцям відновити пошкодження та руйнування. А база українських вчених сприятиме міжнародній співпраці та поширенню української експертизи у світі.
Ольга Полоцька
Власне, міжнародна співпраця стала одним з основних джерел ресурсів та можливостей для українських науковців у 2022 році. Платформа Science at Risk створена зокрема для того, щоб її посилити й дозволити українській науці активніше інтегруватися у світову, попри наявні в Україні виклики.
Створення робочих груп, формування баз, порушення проблем та надання рекомендацій — це лише перші кроки до відновлення української науки. Одна з організаторок ініціативи Science at Risk, фізикиня Юлія Безвершенко розповіла, що наступним етапом проєкту стане створення Centre of Excellence, де 30 науковців навчатимуться ухвалювати політики та рішення, які будуть безпосередньо впливати на долю науковців та наукових інституцій. Адже важливо вже зараз співпрацювати та шукати шляхи рішень.
Юлія Безвершенко
Ба більше, досвід України може допомогти іншим державам, які перебувають у стані війни або переживатимуть інші катастрофи, зберігати власну науку, пояснює Кирило Бескоровайний, співзасновник науково-популярного медіа «Куншт».
Тож така платформа цінна не лише для України, а й для світової спільноти, яка зможе переймати наші найкращі практики.
Проєкт здійснюється за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні, Alfred P. Sloan Foundation та за сприяння Міністерства освіти та науки України й Національного фонду досліджень. Фундація ЗМІН підтримала захід у Нью-Йорку. Проєкт реалізує ГО Куншт.
