Спроба потопити кораблебудування

Під час широкомасштабного вторгнення Миколаїв став однією з найгарячіших точок на південному фронті. Росіяни не змогли захопити місто, тому вдалися до своєї улюбленої тактики – завдання максимальних руйнувань невійськовим об’єктам. Ракетними обстрілами руйнували все: житлові будинки, лікарні, готелі, школи, підприємства та університети.

Миколаїв насамперед асоціюється з суднобудівною галуззю. Його не просто так називають містом кораблів. Саме тут зосереджені ключові суднобудівні заводи, конструкторські бюро та навчальні заклади, пов’язані з кораблебудуванням.

Миколаївський Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова – один з найважливіших освітніх і наукових центрів у цій галузі. В університеті навчається понад 7000 студентів, він об’єднує сім навчально-наукових інститутів та три факультети.

На сторінці університету можна прочитати про 15 наукових шкіл, 7 галузевих лабораторій і 6 науково-технічних центрів, що проєктують нові типи суден, досліджують турбіни, двигуни внутрішнього згорання, мореплавні якості, використання палива, паяння та зварювання під тиском у вакуумі, екологічну безпеку та енергозбереження, охолоджувальні технології, газотермічні покриття тощо.

Історія цього навчального закладу доволі давня. У 1902 році утворено механіко-технічне училище, яке у 1917 стало політехнічним. У 1920 році заклад реорганізовують у технікум, який у 1927 році стає кораблебудівним, а в 1930 році отримує статус інституту.

Школа корабелів розросталася разом з містом, у якому з’являлися нові кораблебудівні заводи. До слова, саме в Миколаєві збудований флагман радянського, а тепер російського флоту, авіаносець «Адмірал Кузнєцов» (спущений на воду 1985 року) та пріснопам’ятний ракетний крейсер «Москва» (спущений на воду 1979 року і під воду 2022 року).

За часів незалежності інститут отримав статус університету у 1994 році, а в 2004 – став національним. Його науковці неодноразово отримували Державні премії України у галузі науки і техніки. Наприклад, у 2007 році – за розробку нових плавучих композитних споруд, зокрема доків (згодом херсонський завод «Паллада», спільно зі співробітниками якого вчені отримали премію, почав [1] продаж композитних доків у Туреччину); у 2011 році – за створення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки.

У Миколаєві університет має три корпуси, найбільший з яких, головний, добудували на початку 1980-х. Це величезна бруталістична квадратна споруда, і саме вона стала жертвою двох масованих російських атак – 15 липня та 10 жовтня.

Ми навідалися у Миколаїв після звільнення Херсона. У місті стало набагато безпечніше, бо росіяни вже не дотягуються до нього артилерією, але терор ракетами С-300 вони не припинили.

Екскурсію зруйнованим корпусом університету нам провів проректор з наукової роботи Геннадій Павлов.

15 липня дві ракети влучили в будівлю головного корпусу, зруйнували кілька поверхів одного з блоків будівлі та суттєво пошкодили інший. Одна з ракет влучила у ліфтову шахту, тож на всіх поверхах двері ліфтів вигнуті вибуховою хвилею. Три ракети впали неподалік від будівлі й вибуховими хвилями зруйнували майже всі вікна, двері, лабораторне та учбове обладнання, дуже сильно постраждали навчальні приміщення.

Ректор університету Євген Трушляков організував оперативний ремонт. Було розчищено завали, вікна позабивали щитами й позатягували плівкою, але 10 жовтня росіяни знову вдарили, нанісши ще більше руйнувань.

Незадовго до вторгнення цей корпус відремонтували, поміняли всі вікна та ліфти, а зараз це зруйновано.

У холі при вході лежать частини ракет систем «Смерч» та «Град», якими вдарили по університету. Зараз будівлю намагаються законсервувати, щоб вона пережила зиму. Однак попри усе, університет продовжує роботу. Став у пригоді досвід дистанційного навчання часів пандемії коронавірусу.

В університеті навчається кілька сотень студентів з Китайської народної республіки. У лютому вони виїхали з України, але продовжують дистанційне навчання.

Пан Геннадій каже, що поки неможливо підрахувати всі завдані збитки, цим буде займатися спеціальна комісія. Станом на зараз тільки в частині корпусу є електроенергія, опалення немає.

Херсонський навчально-науковий інститут університету пережив окупацію. Коли з’явилася така можливість, університет відправив гуманітарну допомогу своїм колегам у Херсон, але зараз там відбуваються інтенсивні обстріли.

Миколаївська школа корабелів була однією з найпотужніших у Радянському Союзі, Росія хотіла повернути собі її силою разом з містом, однак миколаївці та ЗСУ мали інші плани. Росіянам вдалося зруйнувати головний корпус кораблебудівного університету, але інституція – це насамперед люди, а вони не здалися і продовжують свою роботу.

Попри значні руйнування, всі науково-дослідні програми університету продовжуються. Найцінніше обладнання, науковий об’єкт ВВУ-1Д (технологічний комплекс з автономним охолодженням, який дозволяє виготовляти ключові деталі та конструкції, може з’єднувати складні за конфігурацією та громіздкі за габаритами вироби з тугоплавких металів, жароміцних сплавів і композиційних матеріалів з металами.) зазнав незначних ушкоджень і зараз законсервований. Наприкінці жовтня університет провів міжнародну конференцію, яка зібрала майже 300 науковців суднобудівної галузі.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.