Вплив війни на науку та академічні спільноти: вразливість і відповідальність науковців

Ніна Чала — докторка наук з державного управління. Працює професоркою кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія». Також вона є керівницею наукового Центру аналітики та бізнес-моделювання сталого розвитку. У Science at Risk працює над питанням збереження людського потенціалу в науці. 

Часто збройні конфлікти для цивільних громадян непередбачувані. Наприклад, повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року, попри те, що територія України частково окупована ще з 2014, було неочікуваним. Так само й масований ракетний удар ХАМАС по території Ізраїлю 7 жовтня 2023 року для багатьох не був прогнозованим, попри багаторічний конфлікт.

Світовий економічний форум в аналізі ризиків 2023 року вказує воєнні дії в Україні й зазначає, що одночасно у світі відбувається 110 конфліктів. Водночас у 2022 році форум бачив основні ризики у низькій вакцинації населення проти COVID-19 у країнах із низьким доходом, зміні клімату та конкуренції у космосі. Це означає, що попри затяжний конфлікт на теренах України, не лише звичайні громадяни, а й деякі міжнародні експерти не змогли передбачити нової небезпеки.

Міграція науковців посилює університети та наукові установи країни, що їх приймають

Під час військових конфліктів люди є вразливими, адже зосереджені на забезпеченні базових потреб та виживанні. Пряма загроза життю і здоров’ю цивільного населення породжує міграційні потоки біженців у безпечніші місця й руйнує професійні мережі та зв’язки.

Хвилі еміграції часто мають катастрофічні та довготривалі наслідки для наукових установ країни, з якої виїжджають експерти з різних галузей. Наприклад, еміграція єврейських вчених з нацистської Німеччини знизила кількість захистів докторів філософії серед студентів факультетів, з яких були звільнені висококласні математики.

У дослідженнях Фабіана Валдінґера показано, що у Німеччині перед Другою світовою війною Ґеттінґенський і Берлінський університети разом випустили понад 20% усіх аспірантів з математики. П’ять найкращих університетів Німеччини підготували близько 28% усіх аспірантів з математики на той час. Станом на 2010 рік п’ять найкращих університетів Німеччини випустили близько 8,5% всіх аспірантів з математики. У цьому дослідженні Валдінґер обґрунтовує, що погіршення організації підготовки аспірантів є важливим фактором, який сприяв занепаду німецької науки після Другої світової війни. В іншому дослідженні він показує, що є суттєвий вплив саме на молодих науковців, які ще не мають потужних професійних зв’язків. 

Скажімо, у 1933 році Альберт Айнштайн емігрував з Німеччини до США через переслідування євреїв. У тому самому році для порятунку науковців від нацистів було створено окрему організацію CARA (the Council for At-Risk Academics). Місією цієї програми стала підтримка науковців, які перебувають у небезпеці або втікають від конфліктів по всьому світу. У співпраці з університетами та дослідницькими інститутами Великобританії CARA допомагає понад 200 стипендіатам та їхнім родинам, а також реалізує регіональні програми для сирійських науковців у вигнанні. 

Наприклад, у 2022 році британський університет Cardiff Metropolitan підтримав Національний педагогічний університет імені Сковороди з Харкова, надавши доступ до навчальних ресурсів. Також роботи студентів українських університетів (Національного педагогічного університету імені Сковороди з Харкова та Львівської національної академії мистецтв) показали на літній виставці Кардіфської школи мистецтва та дизайну (Cardiff School of Art and Design’s Summer Show and Exhibition) у 2022 та 2023 роках. 

У звіті CARA вказує на зростання запитів від науковців про підтримку через загострення політичних криз чи воєнних конфліктів у різних куточках світу. Наприклад, криза в Афганістані та повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело до значного зростання кількості заявок: зі 160 у 2020–2021 роках до 1105 у 2021–2022 роках. На науковців з Афганістану та України припало відповідно близько 63% і 19% нових заявок відповідно. У 2022–2023 роках кількість запитів, зокрема з Афганістану, значно зменшилася, тож загальна кількість нових заявок за рік становила 547. 

Наприкінці 2022–2023 років у Судані спалахнув новий конфлікт. Деякі вчені шукали притулку у віддалених районах країни, які можуть бути безпечнішими, але їм важко контактувати із зовнішнім світом; інші намагалися втекти, але зіткнулися з проблемами з документами та візами. А частина вже була за кордоном і мала повернутися додому, але зараз не може цього зробити. У вересні 2023 року CARA отримала вдвічі більше нових заявок від науковців із Судану, ніж із України. Зараз у зв’язку із подіями в Газі очікується зростання заявок від науковців із цього регіону.

Учені в різних країнах досі стикаються з дискримінацією, переслідуваннями, стражданнями та насильством. Тож міжнародна наукова спільнота об’єднується і допомагає. Однією з таких ініціатив є глобальна мережа «Науковці в небезпеці» (Scholars at Risk, SAR). 

Це міжнародна мережа з понад 600 закладів вищої освіти у 42 країнах, яка займається захистом прав науковців у всьому світі, а також підвищенням обізнаності, розуміння та поваги до принципів академічної свободи та її складових: свободи висловлення поглядів, ідей, академічних досліджень. Діяльність цієї організації зосереджена на трьох напрямках: надання прихистку, адвокація та навчання. Зокрема для підтримки вчених SAR організовує тимчасові дослідницькі й викладацькі посади у закладах вищої освіти по всьому світу, надає консультативні послуги для університетів, що бажають надати прихисток, або підтримати колег. Адвокаційна робота SAR зосереджена на просуванні та захисті академічної свободи, залучення до цього широкої громадськості. Так, з 1 вересня 2021 до 31 серпня 2022 рік було задокументовано 391 напад на спільноти вищої освіти у 65 країнах. 

Наука не поза політикою

Уроки Балканських війн 1991–1999 років показують, що зниження продуктивності науковців було пов’язано не тільки з виїздом з країни, але й з руйнуванням наукових зв’язків та відірваністю вчених від міжнародної спільноти. Дослідження відновлення продукування наукового доробку після Балканських війн у 1999 та 2000 роки показує зростання публікаційної активності у  Хорватії (37,3% і 12,5%), Словенії (10,9% і 52,8%), Македонії (5% і 6%) і Чорногорії (75% і 66%), проте у Сербії цей показник надалі знижувався на 10,2% і 27,9% відповідно, якщо порівнювати з 1998 роком. Наукова продукція Боснії й Герцеговини знизилася більш ніж на 60%. Дослідники це пов’язують з тим, що найбільш активні бойові дії відбувалися в Боснії та Сербії. Невелика кількість викладачів і дослідників у галузі біомедичних наук у Спліті та Осієку випустила більше публікацій на людину у період війни, ніж більша кількість їхніх колег у двох інших центрах.

Відповідальність вчених, яка виходить за межі їхніх дослідницьких інтересів

Науковці, які часто перебувають в авангарді пошуку знань та інновацій, стикаються не лише з безпосередньою загрозою своєму життю та здоров’ю, але й з обмеженнями своїх академічних свобод, можливістю вести наукову роботу, створювати інновації.  

Щорічно звіти різних міжнародних організацій, зокрема згаданих вище CARA та SAR, повідомляють про ці випадки. У звіті за 2023 рік висвітлено випадки порушення академічних свобод та ризики для життя науковців в Афганістані, Бангладеш, Китаї, Колумбії, Гонконзі, Індії, Ірані, Мексиці, М’янмі, Нікарагуа, Росії, Судані, Шрі-Ланці, Туреччині, Україні та США.

У Китаї уряд використовував розгалужений апарат стеження, зокрема інформаторів-студентів, для придушення інакомислення як вдома, так і за кордоном. В Афганістані таліби запровадили повну заборону на отримання вищої освіти для жінок, зокрема заборону на вступ до університетів. Сили Талібану застосували репресії до студентів і викладачів, які протестували проти їхньої освітньої політики. Студенток виселяли з гуртожитків, науковців, які відкрито висловлювали свою позицію, арештовували та вбивали. У М’янмі збройний конфлікт і політичні арешти, які тривають після державного перевороту в лютому 2021 року, що призвів до приходу нової військової хунти, спустошили сектор вищої освіти. Студенти й науковці, які були учасниками політичної опозиції, стикнулися з арештами та затриманнями, а хунта винесла суворі вироки — у тому числі смертну кару, довічне ув’язнення, десятиліття ув’язнення, деякі з яких включали каторгу. 

Водночас вчені несуть відповідальність перед суспільством, як представники інтелектуальної спільноти, творці нових знань, дослідники, що прагнуть зануритися до суті проблеми. Відповідальність науковців під час війни виходить за межі їхніх досліджень і досвіду. Наприклад, під час бомбардування Алеппо науковці з університету робили прямі трансляції різними мовами, що повідомляти світ про ситуацію у місті.

В сучасному світі, де геополітичні та соціальні конфлікти можуть серйозно впливати на академічну спільноту, важливо підтримувати ініціативи, спрямовані на захист науковців і збереження академічної свободи. 

Історія військових конфліктів свідчить про те, що втрата наукового потенціалу та відірваність вчених від міжнародної спільноти можуть призвести до значного зниження продуктивності та інноваційного потенціалу національної науки. Відповідальність вчених виходить далеко за межі наукових інтересів і стає невіддільною частиною їхньої ролі у суспільстві. В умовах війни й конфліктів, наукова спільнота має важливу роль в забезпеченні захисту та підтримки тих, хто знаходиться в небезпеці, а також у поширенні об'єктивної інформації про ситуацію.