Григорій Рій , Ілона Свєженцева , Олексій Болдирєв , Катерина Шаванова , Богдан Грушецький
Біла книга «Популяризація науки під час криз та війн: виклики та можливості» аналізує стан науково-популяризаційної сфери в Україні під час пандемії та в умовах повномасштабного вторгнення російських військ. Проблемою нашого дослідження є те, що в Україні нема сформованого розуміння цінності популяризації науки як важливої складової сучасних держави та суспільства. Це нерозуміння поглибилося під час пандемії COVID-19 та воєнного стану на тлі поширення псевдонаукових концепцій та ідей.
Основними методами, якими користувалися автори при написанні книги, є кабінетне дослідження та проведення 16 експертних напівструктурованих дистанційних інтерв’ю з популяризаторами науки.
Книга складається з чотирьох розділів. У першому розділі на основі аналізу нормативно-правових актів, досліджень українських та іноземних науковців пропонується визначення термінів «популяризація науки» та «популяризація науки під час криз». Також подано основні характеристики популяризації науки в кризових умовах. У другому розділі проаналізовано сферу популяризації науки в Україні на основі сформованої в рамках підготовки Білої книги бази науково-популярних ініціатив, що налічує 166 ресурсів. У третьому розділі розглянуто стан популяризації науки в Україні під час пандемії та в умовах повномасштабного вторгнення російських військ. Четвертий розділ містить міркування щодо того, як популяризація науки може протистояти поширенню дезінформації та псевдоекспертності в часи кризи.
Основні результати дослідження:
— У стейкголдерів (органів державної влади, бізнесу, наукової та журналістської спільноти) української сфери популяризації науки немає розуміння її цінності та важливості в часи криз. Наприклад, 14 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року. Проте в ньому немає оцінювання впровадження плану, тому незрозуміло, на якому етапі перебуває реалізація заходів станом на осінь 2023 року. План не було адаптовано до нових умов постпандемії та воєнного стану.
— Роль популяризації науки в часи криз є значною. Проаналізовані міжнародні дослідження дозволяють стверджувати, що в часи криз вона не лише підвищує рівень обізнаності населення з життєво важливими темами, а й створює умови для згуртованості населення, підвищення рівня економічного розвитку та загальної стійкості суспільства, особливо у країнах, які перебувають в умовах війни, як свідчать приклади популяризації науки в США (в період Холодної війни) та Південній Кореї.
— Українська науково-популяризаційна сфера розвивалася досить повільно через нестачу ресурсів та неувагу з боку більшості акторів. Справжній поштовх стався після Революції гідності 2013–2014 років, коли з’явилася велика кількість нових науково-популярних проєктів. Важливо, що ініціатива популяризації науки в Україні збіглася з активним розвитком громадянського суспільства і тому часто виходила «знизу». Науково-популяризаційна сфера в цей період розвивалася незалежно від держави і без її фінансової підтримки. За допомогою глибинних експертних інтерв’ю виокремлено цільові мотиви бажання займатися популяризацією. На основі складеної бази констатуємо, що пік кількості науково-популярних проєктів припав на початок пандемії COVID-19 у 2020 році.
— Через пандемію та повномасштабне вторгнення українська сфера популяризації зазнала змін: дещо зменшилася кількість науково-популярних проєктів, зросла довіра до науки, популяризація перейшла в онлайн-формат, розширилася аудиторія, з’явилися додаткові джерела фінансування, зменшилися вплив та присутність російських популяризаторів науки, зріс попит на українські науково-популярні книги. Пандемія та війна дали поштовх медичним, історичним, радіофізичним популяризаторським проєктам.
— У часи криз популяризацію науки не слід розглядати як панацею в боротьбі зі стрімким поширенням дезінформації, фейків та псевдоекспертами, однак вона є вагомою частиною підвищення загального рівня освіченості населення та формування критичного мислення. Без популяризації науки вплив псевдонаукових ідей буде сильнішим, що призведе до руйнівних наслідків для суспільства.
— Популяризація науки в Україні може стати вагомим чинником у протидії російській дезінформації, але варто розвивати популяризацію не стільки як швидку реакцію-відповідь на черговий фейк москви, а радше як цілісну структуру зі сформульованим власним наративом, що так чи інакше боротиметься з дезінформацією, але насамперед виховуватиме в аудиторії критичне мислення і таким чином убезпечить від поширення ворожих ідей.
— Український досвід популяризації науки в часи кризи може бути особливо корисним країнам Східної Європи, країнам, які проходять процес деколонізації та у яких імідж і вплив російської науки є незаперечними.