У Гарварді відкрили виставку, присвячену репресованим та вбитим українським науковцям

Автор(-и):

«Чому в України досі немає Нобелівських лауреатів серед науковців?» — це питання часто лунає в академічних колах за кордоном, використовує його й антиукраїнська пропаганда. Виставка Freedom in the equation дає відповідь на це питання: їх вбила Росія. 

Спеціально для цієї виставки офіційний художник Нобелівської премії Ніклас Елмехед створив портрети десятьох талановитих українських науковців, репресованих чи вбитих у різний час: від арештованої в СРСР біологині Валентини Радзимовської до загиблого солдата Збройних сил України, біофізика Біжана Шаропова. Текст виставки підготувала Олеся Павлишин, головна редакторка науково-популярного медіа «Куншт», у співпраці з інтернет-порталом «Моя наука» та проєктом «Українські вчені на війні». Десять українських науковців і науковиць для виставки відібрали Олексій Болдирєв, молекулярний біолог та засновник порталу «Моя наука», і Христина Семерин, літературознавиця й публіцистка.

Серед імен: 

– Григорій Левитський, цитогенетик і ботанік;

– Валентина Радзимовська, біологиня;

– Володимир Правдич-Немінський, нейрофізіолог;

– Михайло Кравчук, математик, засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки;

– Лев Шубников, фізик низьких температур;

– Володимир Колкунов, вчений-агроном, селекціонер;

– Ганна Закревська, геологиня;

– Біжан Шаропов, біолог, популяризатор науки;

– Василь Кладько, фізик;

– Людмила Шевцова, біологиня.

Виставка триватиме з 10 лютого по 10 березня у Harvard Science Centre (1 Oxford St, Cambridge, MA) та буде експонуватися на мистецькій стіні центру (Art Wall).

Мета виставки Freedom in the equation — показати науковий потенціал України, втрачений внаслідок російських геноцидних війн, а також висвітлити внески українських вчених у глобальну науку, що довго перебували поза світовою увагою.

Виставку супроводжуватимуть кураторські екскурсії, організовані разом з Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

Організатори висловлюють вдячність родинам Біжана Шаропова, Василя Кладька та Людмили Шевцової за дозвіл долучити цих науковців до виставки.

Freedom in the equation створена в межах проєкту Science at Risk за підтримки науково-популярного медіа «Куншт» і Фундації ЗМІН у співпраці з «Моя наука», «Українські вчені на війні» та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

 «Ефективність науковців постійно оцінюється: індексом цитування, кількістю публікації, патентами, престижними преміями, як-от Нобелівською премією. Але всі ці здобутки залежать не лише від таланту науковців, наявності інфраструктури для досліджень, але й від свободи для проведення таких досліджень. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, команда Science at Risk готує репортажі про українських науковців та установи, які постраждали від агресії. Але для того, щоб зрозуміти умови в яких розвивається наука в Україні сьогодні, потрібно дивитися глибше в історію, яка сповнена увʼязненнями, репресіями та розстрілами. Ми створили цю виставку, щоб відкрити для світової спільноти імена українських науковців, які зробили великий внесок у науку, але могли б зробити ще більший, якби мали свободу досліджувати. Ми хочемо, щоб ця виставка слугувала поштовхом до діалогу між українськими науковцями та світовою спільнотою», — пояснює Кирило Бескоровайний, співзасновник «Куншту» та проєкту Science at Risk.  

Сергій Плохій

Українські науковці, зображені на портретах авторства офіційного художника Нобелівського комітету, ніколи не отримають Нобелівської премії. Найочевидніша причина цього — їх убили до того, як вони змогли повністю реалізувати свій потенціал. Немає спеціального терміна для вбивства науковців або інтелектуалів, але це злочин, скоєний більшовицьким та російським режимами, і він повинен бути визнаний як такий і переслідуваний, незалежно від того, чи існує для цього юридичний термін.

Директор Гарвардського українського наукового інституту

Христина Бойко, директорка Фундації ЗМІН додає: «Важливо формувати інформаційне поле й відкритий діалог навколо чутливих тем про людей, їхні долі та цинічно відібрані можливості жити й творити. Для нас у ЗМІН цінно бути у спільнодії з командою Kunsht та Science at Risk, які мають інтелектуальну відвагу вибудовувати відверту розмову про нашу наукову спадщину та виклики разом із ширшою спільнотою».

Олексій Болдирєв

Випадково дізнавшись історії українських науковців, які були репресовані чи змушені тікати з СРСР, я подумав: а скільки таких вчених, про яких радянський режим наказав забути? Щоб порахувати, треба лише зібрати повний список учених міжвоєнного періоду та знайти тих, про кого нічого невідомо. Повернути невідомі імена для мене означає зруйнувати плани вбивць та дізнатися істинний стан справ. Останнє також є ціллю наукового пізнання, а тому, безперечно, близьке мені як науковцю. Зараз науковці гинуть на моїх очах, тому зберегти їх імена стає продовженням моєї роботи з більш давньою історією, продовженням опору насильству над українською наукою.

Засновник порталу «Моя наука»