Марина Гороховатська , Ігор Лиман , Марія Московко , Уляна Фурів
Станом на листопад 2022 року збір даних щодо пошкодженої дослідницької інфраструктури (ДІ) проводився несистематично, різними установами та за різними методологіями (а зазвичай і без них). Часто такі бази даних були неповні. Це унеможливлює застосування стандартизованого підходу до процесу визначення шкоди та збитків, а також їхньої оцінки для відновлення.
Тема кризового менеджменту (crisis management) та ліквідації наслідків стихійних лих (disaster management) найбільш досліджена у світовій літературі. Було ідентифіковано більш загальні та концептуальні дослідження, поодинокі звіти наукових спільнот та репортажі в засобах масової інформації (ЗМІ), але в контексті пошкодженої інфраструктури в умовах техногенних катастроф, а не воєнних дій. Дослідження збитків, завданих саме ДІ, практично відсутні.
Опрацювавши літературу, офіційні джерела, матеріали ЗМІ та інформацію, отриману безпосередньо від науковців, було сформовано вибірку з восьми наукових установ та ЗВО, чия ДІ постраждала внаслідок війни. Усі установи з вибірки так чи так зазнали втрат ДІ. Було пошкоджено, знищено або викрадено устаткування та обладнання, архіви, колекції, бібліотеки, репозитарії даних (фізичні та електронні), а також допоміжну інфраструктуру, необхідну для розміщення дослідницького обладнання. Дві організації перебувають у процесі підрахунку збитків. Постійні проблеми з водо- та електропостачанням продовжують наносити збитки ДІ або унеможливлюють її відновлення. Довгостроковий вплив цих факторів на ДІ невідомий.
Ця біла книга (1) презентує дослідження проблематики збору інформації про пошкодження та руйнування ДІ в період війни та (2) на основі поглибленого вивчення окремих кейсів, систематизує дані про пошкоджену та зруйновану ДІ в формі таблиці, яка є пропозицією щодо подальшого формування бази даних для систематичного збору й узагальнення інформації. Рекомендації щодо роботи з базою даних додаються окремим розділом.
Для створення таблиці пошкодженої та зруйнованої ДІ робоча група склала анкету і провела письмове анкетування. Для доповнення та уточнення цієї інформації було проведено напівструктуровані глибинні інтерв’ю з керівниками або уповноваженими представниками вибраних установ.
Анкета та інтерв’ю складалася із трьох частин: 1 — загальна інформація, 2 — інформація про пошкодження ДІ, 3 — фандрейзинг та майбутнє. Враховуючи короткі часові рамки проєкту та обмежений людський ресурс, дослідження було зосереджено на матеріальних або фізичних збитках, завданих ДІ.
Проте не менш нагальним є дослідження нематеріальних збитків (людські збитки, втрачений досвід та потенціал, невиконану роботу тощо). Дані для дослідження цих та інших питань ми рекомендуємо збирати вже зараз.
У підсумку, робоча команда надала рекомендації з формування бази даних пошкодженої та зруйнованої ДІ, її адміністрування та інформування. Важливо, щоб така база даних стала одним із впливових та довірених ресурсів, де можна знайти комплексну інформацію про установи, які зазнали збитків.
Необхідно об’єднати подібні ініціативи та проєкти, які ведуть моніторинг збитків завданих українській науці, щоб не дублювати зусилля. База даних про збитки ДІ повинна оновлюватись на постійній основі для отримання найбільш повної та нової інформації про постраждалі об’єкти. Необхідно виділити кошти для формування та адміністрування цієї бази даних, щоб забезпечити її ефективне та стійке функціонування. Таку базу даних не повинні вести на волонтерських засадах. Важливо також інформувати про базу даних у вітчизняних та світових ЗМІ, соціальних мережах та на наукових платформах. Необхідно донести проблему функціонування науки та збитки завдані ДІ у часи війни на міжнародних заходах та наукових майданчиках, для залучення української та світової спільноти до більш глибокої дискусії в контексті впливу війни на науку та перспектив на майбутнє.