Наталія Зіневич , Ольга Кайда , Роман Кабачій , Роман Горбик , Анна Абакумова , Ольга Жмурко , Михайло Міскун , Лариса Ирха-Зварун
Станом на зараз ми перебуваємо в екзистенційному моменті виживання сфери і країни. І при цьому чи не вперше наші проблеми є небайдужими в зовнішньому світі, який перевідкриває для себе Україну.
Наука в Україні перебуває в найбільшій кризі століття в умовах небаченої за масштабами війни і гуманітарної катастрофи. Функціонування науки загалом, наукових організацій і вчених в таких екстремальних умовах пов’язано з багатьма ризиками. Вони кардинально порушили узвичаєний порядок наукової діяльності та становлять загрозу для життя українських науковців.
Крім того, нашаровується вал застарілих проблем хронічного недофінансування української науки, існування вчених в стані виживання, малоефективних непослідовних і незавершених спроб інституційного реформування. Недостатньо чіткої взаємодії та співпраці з міжнародними організаціями.
Експертиза про кризове збереження напрацьовується окремими інституціями, як-то кажуть, під кулями — важливо комунікувати цей антикризовий досвід до світової наукової спільноти і рефлексувати щодо досвідів інших країн, які можна запозичити.
Вже зараз час починати працювати на перезапуск української науки після війни.
Українська наука потребує якісної комунікації, тобто такої, що чітко окреслювала б свої кордони, можливості й обмеження, комунікації щирої. Це можливо лише якщо говорити про себе суспільству і світові з позиції суб’єктності. Важливо розповідати світу історії про українську науку й українську експертизу. Наразі цим займається не профільне міністерство, не міжнародні відділи університетів і наукових інститутів, а Український інститут при Міністерстві закордонних справ, з-поміж інших проєктів просування культурної дипломатії.
Не проаналізовано найуспішніші практики комунікаційного супроводу реформ в Україні та світі.
Не ідентифіковані установки та стереотипи щодо української науки.
Не напрацьовані інституційні інструменти підтримки, відсутні моделі того, як це робити.
Не зібрані інструменти чи практичні рекомендації для ініціативних груп вчених.
Держава має більш гнучко підлаштовуватись і використовувати міжнародні інституційні мережі «Науки в небезпеці».