Олена Козак , Ілона Свєженцева , Олексій Болдирєв , Катерина Шаванова
Під час збройних конфліктів, природних катаклізмів та інших криз руйнується наукова інфраструктура, існує загроза життю та здоровʼю вчених, може виникати потреба у переміщенні вчених до інших регіонів, скорочується фінансування дослідних установ та проєктів, що загалом має негативні наслідки для науки. Тут частково може допомогти громадянська наука (citizen science), що зарекомендувала себе як ефективний інструмент для втілення проєктів з біології та біорізноманіття, астрономії, сільського господарства, громадського здоров’я, моніторингу довкілля та енергетики.
Нині існує багато успішних онлайн-платформ, як, наприклад, OpenStreetMap, iNaturalist, Geo-Wiki, SitSci.org, Zooniverse, Globe at Night та інші, що дозволяють науковцям збирати, верифікувати, аналізувати і повторно використовувати дані для проведення досліджень. Громадянська наука може використовуватися під час катастроф та відновлення після конфліктів. Крім того, проєкти громадянської науки показали свою ефективність у боротьбі з COVID-19 під час пандемії та для дистанційних польових практик під час карантину. У різних країнах світу, які страждали від конфліктів та катастроф, є практики використання громадянської науки, переважно для моніторингу довкілля та оцінки збитків для природи. Проте питання використання громадянської науки в умовах війни чи катастроф залишається відкритим.
Попри те що громадянська наука в Україні не дуже розвинена, після повномасштабного нападу росії деякі науковці почали залучати громадян до збору даних щодо впливу війни на довкілля. Наприклад, науковці з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України збирають інформацію про загиблих дельфінів, ГО УЕК «Зелена хвиля» інвентаризує зелені насадження, а українські натуралісти продовжують фіксувати знахідки біорізноманіття в iNaturalist. Громадськість також активно залучається до фіксації злочинів проти довкілля за допомогою таких ініціатив, як «SaveEcoBot» та «ЕкоЗагроза».
Але попри великий потенціал громадянської науки, українські науковці все ще недостатньо використовують її інструменти для збору наукової інформації, а громадяни не обізнані з тим, яку користь вони можуть принести, долучившись до досліджень. Все ще недостатньо практик використання та відсутні достатні знання про можливості громадянської науки та її потенціал під час війн, криз та катастроф. Досі немає відповідних механізмів інтеграції й залучення громадськості, а також відсутня обізнаність науковців щодо використання громадянської науки та способів ефективного залучення громадян.
Саме тому цілями цього дослідження є:
1. Проаналізувати, як громадянську науку може бути використано в умовах війн, криз і катастроф.
1.1. Сформувати базу проєктів громадянської науки, які може бути використано в умовах війн, криз та катастроф.
1.2. Порівняти успішні українські та світові проєкти громадянської науки для розуміння основних інструментів збору, верифікації та зберігання сирих даних.
1.3. Зрозуміти, як інші країни регулюють політики щодо даних (data policy), та запропонувати можливі рішення для України.
2. Вивчити перешкоди у використанні громадянської науки та запропонувати методи їх подолання.
2.1. Окреслити основні ризики для громадян і з’ясувати, як і чи можна їх уникнути.
2.2. Проаналізувати мотиви використання/невикористання громадянської науки серед науковців в Україні та запропонувати ефективні методи усунення перешкод.
2.3. Дослідити методи та цінності, якими вчені заохочують громадян долучитися до наукового дослідження.
2.4. Визначити канали та методи просвіти зацікавлених громадян, щоб забезпечити максимально якісний збір даних.
Основу дослідження склали якісні та кількісні методи дослідження, зокрема кабінетне дослідження, експертні інтервʼю та анкетування громадськості.
Автори висловлюють щиру подяку за приділений час, участь в інтервʼю та цінну надану інформацію Павлу Гольдіну, Юрію Халавці, Миколі Юнакову, Тамарі, Микиті Перегриму, Наталії Атамась, Вадиму Жуленку, Аліні Фроловій, Олексію Василюку, Лілії Казанцевій, Наталії Матушкіній, Євгену Синиці, Азбі Брауну (Azby Brown), Едді вон Воченфільду (Eddie von Wachenfeldt).