Ігор Білецький , Олександр Рошаль , Ганна Проскура , Ірина Крамаренко , Інна Степанець , Сергій Гула , Тетяна Мірзодаєва , Діана Гринюк
Це дослідження на досвіді збереження наукової сфери України під час збройного конфлікту з Російською Федерацією, який розпочався в 2014 році та переріс у широкомасштабне вторгнення у 2022. Збереження науки під час війни є комплексним завданням, оскільки структура викликів є багатовимірною. Зокрема, вона передбачає:
1. Підтримку особистої фізичної безпеки та психоемоційної стійкості науковців.
2. Реінтеграцію та залучення науковців, які виїхали за кордон.
3. Збереження спроможних наукових колективів і напрямків, створення нових як відповіді на виклики часу.
4. Розбудову міжнародної наукової співпраці, наукову дипломатію, інтеграцію до Європейського та світового наукового простору.
* Збереження дослідницької інфраструктури (зокрема історико-культурної, музейної спадщини, архівів, колекцій тощо).
Під час цього дослідження проведено серію глибинних напівструктурованих інтерв’ю та онлайн-опитування українських вчених. Серед ключових рекомендацій — запровадження гнучких інструментів підтримки науковців та наукових колективів, більша частина яких перебуває в Україні та є територіально розподіленою, забезпечення можливостей продовжувати дослідження та гнучко адаптуватись під наявні умови, створення інструментів та умов для розбудови міжнародних партнерств та співпраці з бізнесом, громадським сектором, місцевою владою, забезпечення комплексу заходів щодо збереження архівів, колекцій, культурної спадщини. Також важливим є збір даних під час війни. Обсяги зруйнованої і пошкодженої дослідницької інфраструктури, дані щодо переміщення науковців всередині країни та за її межі, руйнування наукових груп і партнерств та утворення нових — дозволять ухвалювати кращі, поінформовані рішення та відстежувати їх ефективність, обґрунтовувати запит про допомогу до міжнародних донорів та закладати фундамент повоєнної відбудови.
На наступних етапах дослідження теми збереження науки необхідно приділити більше уваги вивченню міжнародного досвіду реагування наукової сфери збройних конфліктів, природних та техногенних катастроф. Аналіз діяльності мереж міжнародних акторів, сфокусованих на допомозі науковцям у небезпеці, що може дати більше даних про довготермінові наслідки та оптимальні стратегії допомоги.
Наведені рекомендації можуть бути корисними для фахівців які визначають та реалізують державну політику в науковій сфері, національним та міжнародним агенціям, які фінансують наукові дослідження, науковцям, що вивчають вплив збройних конфліктів на наукову галузь та іншим зацікавленим.